[su_animate type=”fadeInUp” duration=”0.2″ delay=”0.2″][/su_animate]

[su_animate type=”bounceInUp” duration=”0.2″ delay=”0.2″][su_divider top=”no” size=”2″]Державне підприємство «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» розташований біля південного берега Жебріянівській бухти в дельті річки Дунай на штучно створеній території (створеної днопоглибленням, ківш для стоянки судів, канал, що з’єднує ківш з р. Дунай). Порт не пов’язаний залізничним і автомобільним сполученням, найближчий населений пункт – місто Вилкове – розташований на відстані 16 км.

Своє існування порт почав в 1977 році. Згідно Наказу Міністерства морського флоту від 23.11.1977 № 228 була створена Дирекція споруджуваної бази з прийому та обслуговування лихтеровозов в гирлі р. Дунай.

З моменту свого створення в 1978 р .. в якості бази обслуговування лихтеровозов порт Усть-Дунайськ закріпив за собою статус – гирлового дунайського порту.

Наказом Міністерства морського флоту від 20.06.1980 № 129 База обслуговування лихтеровозов (Бол) перейменована в Порт Усть-Дунайськ.[su_divider top=”no” size=”2″][/su_animate]

                                                                                 Із історії

19 травня 1978 року на основі міжурядової угоди чотирьох країн – Болгарії, Угорщини, Радянського союзу та Чехословаччини створено міжнародне, господарське судноплавне  підприємство «Інтерліхтер» (МСГП).

У 1978 році в Фінляндії для СДП був побудований ліхтеровоз «Юліус Фучик», а в 1979 році однотипний «Тібор Самуелі».

Перша регулярна лінія з перевезення вантажів придунайських держав – Болгарії, Угорщини, Чехословаччини та СРСР була відкрита в грудні 1978 року рейсом порт Усть – Дунайськ – Бомбей (Індія) і Карачі (Пакистан). Ліхтеровози потужністю силової установки по 36 тисяч к.с. могли брати на борт і розміщувати на трьох палубах 26 ліхтерів. Їх дедвейт становив близько 36600 тонн, довжина 267м, ширина 35м, висота борта 22,7 м, осадка 11 м.

Великі габарити не дозволяли цим судам заходити в Дунай. Спеціально для приймання і обслуговування суден ліхтеровізної системи, а також перевалки вантажів у міжнародному сполученні Дунай – море в 1978 році була заснована база по обслуговуванню ліхтеровозів в гирлі Дунаю, що отримала назву БОЛ.

Вдале геополітичне розташування  порту на стику морських та річкових шляхів , окрім обслуговування ліхтеровозів, дозволило  підприємству  залучити та  приймати під обробку транзитні великотонажні  судна з вантажопідйомністю до 100 тис. тон та осадкою до 16 м.

Серед вантажів, які обробляв порт були генеральні: чорні та кольорові метали,мішкові вантажі,будівельні матеріали, та навалочні: зернові,руда,боксити та багато інших.

На початку 80 років вантажопотік порту складав біля 1 млн.тонн. При цьому навалочні вантажі складали  -55% , інші-лихтеровозні.

У 80-роки 20 сторіччя  Порт став базовим для перевантаження великотонажних  масових генеральних вантажів та єдиним гирловим глибоководним портом на Дунаї. У 1989 році обсяги перевалки вантажів  зросли до 3,7 млн. тонн на рік.

У 1998  році до порту Усть-Дунайськ був приєднаний портовий пункт Кілія.

Порт є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, підпорядковане Департаменту реформування та функціонування  морського та річкового транспорту  та  входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, відповідно Статуту, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.04.2007 та зареєстровано Кілійською районною державною адміністрацією від 21.05.2007  за  № 15361050002000328.

Згідно з п. 2.2 Статуту основними видами діяльності Порту є:

– навантаження та розвантаження суден;

– перевалка вантажу з одного транспорту на інший;

– транспортно – експедиторські та  складські  операції;

– зберігання вантажів та здійснення складських операцій з вантажами та товарами;

– морське та річкове буксирування плавзасобів;

– фрахтування морського торговельного флоту;

– бункерування плавзасобів пально-мастильними матеріалами і прісною водою, збір  і здача лляних і фекальних вод, збір сміття;

– надання послуг плавзасобами Порту;

– забезпечення безпечної стоянки суден;

– інші  види діяльності, які не заборонені законодавством України.

За погодженням Міністерства інфраструктури України ДП «МТП Усть-Дунайськ» подовжено договори бербоут-чартеру плавзасобів (2 буксира та 3 плавкрани).

Таким чином, ДП «МТП Усть – Дунайськ» співпрацює з підприємствами,які здійснюють господарську діяльність на території морського порту на підставі укладених договорів, та отримує доходи.

Надходження від оренди плавзасобів складають  60,5 % в загальному обсязі валового доходу порту.

Забезпечення виробничої  діяльності порту здійснюється  4 плавучими кранами  (СПК -3, СПК-2, ПЛК–5, ПК-209) вантажопідйомністю 16 тн. кожний, плавучий грейферний перевантажувач (ПГП-2) вантажопідйомністю 25-50 тон ( грейферний режим – 25 тон, гаків режим – 50 тон). СПК-3,  ПЛК-5 знаходяться в оренді, СПК-2 знаходиться  в очікуванні роботи, ПК-209  потребує капітального ремонту.

Для  обслуговування  несамохідного флоту  та для забезпечення швартових  робіт в розпорядженні підприємства знаходяться буксир-штовхач «А.Стец» потужністю 300 к.с., б/к «Портовий – 7» потужністю 800 к.с., два буксири – кантувальники «Вітязь» та «Плутон», потужністю 2500 к.с. кожний, морський буксир «Геркулес»  потужністю 1600 к.с.  Буксири «Плутон» та «Вітязь» знаходяться в оренді. Морський буксир «Геркулес»   в очікуванні роботи  та  буксир «Портовий -7» не задіяний в роботі порту,  потребує капітального ремонту.

До складу “Морського торговельного порту «Усть – Дунайськ” відноситься портовий пункт Кілія. Портовий пункт Кілія розташований на 47- му км річки Дунай. До акваторії портового пункту відноситься водний простір Кілійського гірла  р. Дунай від 42 км до 54 км, рахуючи від лівого берега до умовної  лінії державного кордону, яка проходить по фарватеру річки.  Портовий пункт може переробляти усі види  сухих вантажів. Перевантаження  вантажів здійснюється через вантажний причал, довжина якого складає 150 м. Причал обладнаний 4-мя портальними кранами:

– «Альбатрос» вантажопідйомністю 10 – 20 тон,

– 3 крани «Ганц» вантажопідйомністю 5 – 6 тон, але в експлуатації знаходяться лише 2 портальних крани.

– автонавантажувачі   вантажопідйомністю 2,5 – 5 тон.

Зберігання вантажів здійснюється  на теріторії  портового пункту Кілія у критому складі площею  960 кв. м. та відкритих складських площадках з твердим покриттям загальною площею – 1415 кв. м.

З 2007 р. навантажувально-розвантажувальні роботи ведуться тільки в портовому пункті Кілія.